Головна » 2015 » Січень » 13 » "Чарівний край Черемоша й Прута"
02:04
"Чарівний край Черемоша й Прута"

Чи любите ви Прикарпаття, як полюбили його ми? Поки не побачиш на власні очі, як переливаються хвилі водоспадів у горах, не вдихнеш на повні груди свіже повітря, стоячи на вершині гори, не заколядуєш разом з львів’янами на головній площі міста, не походиш залами старовинних храмів, навряд чи ти зрозумієш всю щирість відомої пісні у виконанні Софії Ротару:

Завітайте в Прикарпаття,

Завітайте, люди добрі,

Завше будуть раді вам.

Хлібом-сіллю вас зустрінуть,

Файну пісню заспівають –

Шану нашим світлим дням.

I у синю даль

Понад горами лине пiсня ця

Про чудовий край,

Чарiвний край Черемоша й Прута.

Край, мiй рiдний край,

Пiсенний край завзяття i труда,

Ти – моя любов,

Ти – рiдна матiнко моя, земля.

Вкотре ми відвідали Карпати саме на Різдво. Учні 5-Б класу середньої школи 44 взагалі люблять подорожувати, а тут така можливість побачити колорит зимових свят майже в стародавньому вигляді. Чесно кажучи, керівники нашої групи Запорожець Ангеліна Анатоліївна і Новікова-Коваль Юлія Володимирівна влаштували конкурс щедрівок і колядок ще по дорозі до Львова. Кожне купе в потязі ретельно готувалось представити свої знання про традиції святкування Різдва. Ми були горді своїми знаннями, але дуже скоро виявилося, що знати і бачити на власні очі – трішки різні речі. Нас вразила кількість колядників на головній площі Львова, краса нічних вертепів. А скільки цікавого ми дізналися про роль кожного персонажу вертепу (чи то трьох королів, чи чорта, чи жида, а чи то ангела) годі вже й казати! Більш того, завдяки нашому екскурсоводу майже всі на площі були раді дізнатися, що ми приїхали з Дніпродзержинська, а ми, в свою чергу, весело віталися всім відомим гаслом «Слава Україні!» - «Героям слава!». Хрещенські морози нас не лякали, бо ми знали, що саме у Львові на кожному кроці можна зігрітися теплом запашної кави. Львівські шоколадниці жодну дитину не залишили без солодкого сувеніру. Звичайно, самим «популярним» став шоколадний вертеп!

Наступного дня нас чекали гори. Важко перебільшити той захват, який охоплює людину, що бачить Капати з висоти пташиного польоту. Хочеться залишити в серці кожен куточок заметеного снігом лісу, звисаючі під вагою «білого пуху» гілки смерек, чистий, наче скло, дим з димарів дерев’яних хатинок, прикрашені вогниками гірлянд каплички, тощо. Господарі невеличких кав’ярень, в яких нас годували смачними святковими стравами, обов’язково пускали під час вечері колядників. Навряд би ми змогли так відсвяткувати Різдво вдома, дотримуючись всіх канонів і традицій.

А ще нас надзвичайно вразила архітектурна краса Львову! Величні храми Святої Ельжбети, Святого Юра, будівлі оперного театру, старовинного львівського університету дивували своєю неповторністю. Ми навчилися відрізняти готику від барокко, класику від рококо, тощо.

І, звичайно, не можна не згадати ту кількість історичних фактів, про які ми дізналися з історії України. Було цікаво, що, виявляється, на Західній Україні ніколи не було голодомору і тільки завдяки Степану Бандері про тисячі смертей на Україні дізналися в Європі. Не менш дивним було довідатися, що оперна діва Соломія Крушельницька свого часу « спасла» від ганьби оперу Пуччині «Мадам Батерфляй». Ми побували на могилі відомого «каменяра» Івана Франка, і тепер фотографія з підручника ніколи не стане для нас ні про що не говорючою картинкою.

Про Карпати можна розповідати безкінечно. Але наша порада – намагайтеся більше подорожувати і дізнаватися про рідну Україну не тільки з книжок, але й відвідуючи кожний куточок нашої неосяжної Батьківщини! Тільки так можна відчути себе справжнім українцем!

Гуц Єлизавета, Басакін Родіон, 5-Б клас, СЗШ №44

Категорія: Евроклуб | Переглядів: 262 | Додав: angelina0978 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar