Головна » 2014 » Грудень » 22 » «Страшно, коли не вистачає снарядів…» Інтерв'ю з солдатом АТО
23:42
«Страшно, коли не вистачає снарядів…» Інтерв'ю з солдатом АТО
Напередодні свята Збройних Сил України в євроклубівців відбулася зустріч з колишнім випускником нашої школи, а зараз героєм-учасником бойових дій на сході України Родіоном Агафоновим. Інтерв'ю з ним провела учениця 5-Б класу Міршавка Валерія.
Кореспондент: Шановний Родіон! Ми пишаємося тим, що випускник нашої школи виконує таку важливу місію в зоні антитерористичної операції. Захищаючи кордони нашої країни, Ви даєте нам змогу жити і навчатися так, ніби в Україні нічого не сталося, ніби її не намагаються розділити, ніби не лунають вибухи на сході і не гинуть кожного дня люди…Чи пам’ятаєте Ви, як закінчували нашу школу?
Родіон: Моя улюблена середня школа №44 в моєму рідному Дніпродзержинську завжди залишається в серці як яскравий спогад з дитинства. Я ще не стара людина, закінчив школу в 2010 році, але війна змушує кожного дорослішати пришвидшеними темпами, проживаючи день за три.
Кореспондент: Можна у Вас дізнатися, де саме Вам доводиться воювати?
Родіон: Я служу в танковому батальйоні, в 93 окремій механізованій бригаді. Захищав аеропорт Пєски, такі селища, як Північне, Тоненьке та інші. Звичайно, Донеччина і Луганщина – наші головні напрямки.
Кореспондент: Якщо ми не помиляємося, Ви вже маєте нагороди.
Родіон: Мене нагороджено медаллю, але в руках я її ще не тримав.
Кореспондент: Нагороди так просто не дають…
Родіон: Це точно. Дорогувата ціна. В одному з боїв мене контузило від розриву гранати РПГ.
Кореспондент: Страшно було?
Родіон: На диво, ні. Страшно інше: коли тобі треба оборонятися, а все що може зберегти життя (набої, гранати, снаряди, тощо) закінчилося. Такий кошмарний сон мені досить часто сниться.
Кореспондент: В нашій школі вже декілька разів проходили волонтерські акції за участю шкільного євро клубу на підтримку воїнів АТО. Чи відчуваєте Ви на фронті цю допомогу?
Родіон: Наша держава, звісно, намагається допомагати, особливо зброєю, але не секрет, що багато чого доводиться робити вперше, катастрофічно не вистачає майже всього. Саме така допомога, як ваша, є дуже доречною і своєчасною для солдат. Окрім теплих речей, які ми отримуємо в посилках, нас зігрівають дитячі листи і малюнки. В багатьох з нас на руках і біля серця є зроблені дитячими руками обереги. Сама думка про те, що малеча сподівається на нас, зігріває нас холодними зимовими ночами.
Кореспондент: Як Ви вважаєте – скоро закінчиться війна?
Родіон: На мою думку, дай бог, щоб я помилявся, це процес дуже довгий. Головне – виграти війну за душі людей східного регіону, а це дуже не просто. Немає бажання й зробити якісь радикальні кроки. Але що знаю точно – рано чи пізно Крим знову стане українським!
Кореспондент: Вас запрошено до журі конкурсу «А нумо, хлопці!», який присвячено Збройним Силам України. Чого чекаєте від змагань?
Родіон: Кожній команді старшокласників бажаю перемоги! Зараз, як ніколи, країні потрібно вирощувати гідну зміну. Хлопці мають більше уваги приділяти своїй фізичній підготовці і заняттям з НВП. Зайвим це точно не буде. Але, з іншого боку, не хотілося б, щоб вони дочекалися нових хвиль мобілізації. Будемо сподіватися, що армії потрібні будуть тільки надійні тили і резерви. Бажаю всім мирного неба над головою!
Кореспондент: Дякуємо, що приділили нам увагу. Завжди раді бачити Вас почесним гостем нашої школи!
Прикріплення: Картинка 1 · Картинка 2
Категорія: Евроклуб | Переглядів: 326 | Додав: angelina0978 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar