Головна » 2017 » Квітень » 11 » Великдень – світле та величне свято
16:42
Великдень – світле та величне свято

Моя бабуся, Миронова Наталія Володимирівна, відзначає, що з квітнем пов’язане одне з найбільших християнських свят — Великдень. Назва походить від випічки - паски, яку спеціально роблять до цього дня. Перший по Великодню четвер називалося Чистим. У цей день намагалися по прибирати в хаті, на подвір’і. На Великдень раненько, з укладеними ще в суботу до кошиків припасами, поспішали до церкви. Після «благовісту» відбувалося урочисте посвячення пасок.

Я дізналася, що Великдень – це цілий обрядовий цикл, до якого входять такі основні компоненти: Страсний тиждень, що у свою чергу поділявся на Вербну неділю і Чистий четвер; Великдень (Паска) та Світлий (Великодній) тиждень, до якого входили Радниця (шанування предків) і Світлий (Волочильний) понеділок.

Моя бабуся розповіла, що у селі Миколаївці традиційно відзначають свято Великодня, дотримуючись звичаїв української обрядової культури. Приготування традиційних страв на Великдень мало велике значення для кожної сільської родини, оскільки відображало бажання господарів приєднатися до Великого свята – Божого Воскресіння. За місцевими повір’ями, коли замішували тісто для паски, до хати ніхто не повинен заходити, бо тісто може не зійти – це погана прикмета. Вважалося, що недобрим знаком є те, що яйця під час варіння потріскались.

Готували крашанки господині і чепурушки. У селі Миколаївці знали секрети натуральних барвників для яєць. Їх фарбували густо завареним цибулинням, соком буряка, зеленню петрушки, завареною корою верби та калини. До світлих крашанок примотували листочок петрушки, вишні, клена, щоб вийшов рослинний візерунок. Господині знали різні способи робити крашанки.

У селі Миколаївка знали звичай – не стукати крашанками об стіл, потрібно бити крашанку об крашанку, примовляючи:

Крашанка крашанку б’є

Свою силу віддає.

Крашанками  обмінювалися сільські діти, молодь.

  Шкаралупи від свячених яєць розсипали по городу, щоб був добрий врожай. Крихтами свяченої паски пригощали худобу, птахів - на добрий приплід.

             На традиційному святковому столі  були непісні страви: холодець, ковбаса, сало, засмажена картопля з м’ясом, голубці, різні компоти. Особливе місце на покуті на рушнику займала свячена паска, крашанки і запалена свічка. До трапези запрошував господар зі словами: «Христос Воскрес!». Родина відповідала: « Воістину Воскрес!». Частування розпочинали з свяченого. На досліджуваній території посвячена у церкві  обрядова їжа на свято Великдень називається свячене.
            У селі Миколаївка дотримувались традиції: не працювали у Пасхальний тиждень, а веселилися, раділи життю, відпочивали. З понеділка починались гостини: відвідували батьків, родичів, хрещених, приймали у себе гостей. У святковий період всі віталися: «Христос воскрес - Воістину Воскрес!».

   Вважали, що потрібно гнати від себе погані думки та згадувати приємні моменти. Це свято відродження, оновлення, радості.

Лаврухіна Віолета 7-В клас і Миронова Наталія Володимирівна

Переглядів: 67 | Додав: Fluffy^^ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar